Mark 1

Свята Євангелія від

Марка

Іван Христитель

1Поча́ток Єва́нгелії Ісуса Христа, Сина Божого. 2Як у пророка Ісаї написано: „Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця́, який перед Тобою дорогу Твою приготу́є. 3Голос того, хто кличе: У пустині готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки́ Йому!“ — 4виступив був так Іван, що в пустині христив та проповідував хрищення на покая́ння — для про́щення гріхів. 5І до нього прихо́дила вся країна Юдейська та всі єрусали́мляни, і в річці Йорда́ні від нього христились вони, і визнава́ли гріхи свої. 6А Іван зодягався в одежу з верблю́жого во́лосу, і мав пояс ремі́нний на сте́гнах своїх, а їв сарану́ та мед польови́й. 7І він проповідував, кажучи: „Услід за мною йде Поту́жніший від мене, що Йому я негідний, нагнувшись, розв'язати ремінця́ від узуття Його. 8Я христив вас водою, а Той вас христи́тиме Духом Святим“.

Хрищення Ісуса

9І сталося тими днями, — прийшов Ісус з Назаре́ту Галілейського, і від Івана христився в Йорда́ні. 10І зараз, коли Він виходив із води, то побачив Іван небо розкрите, і Духа, як голуба, що схо́див на Нього. 11І голос із неба почувся: „Ти Син Мій Улю́блений, що Я вподо́бав Його!“

Ісус у пустині

12І зараз повів Його Дух у пустиню. 13І Він був сорок днів у пустині, випробо́вуваний від сатани́, і перебував зо звірино́ю. І служили Йому анголи́.

Ісус проповідує Єва́нгелію

14А коли Іван ви́даний був, то прийшов Ісус до Галілеї, і проповідував Божу Єва́нгелію, 15і говорив: „Збулися часи, — і Боже Царство набли́зилось. Покайтеся, і віруйте в Єва́нгелію!“

Покли́кання перших учнів

16А коли Він проходив біля Галіле́йського моря, то побачив Си́мона та Андрія, брата Си́монового, що не́вода в море закида́ли, — бо риба́лки були́. 17I сказав їм Ісус: „Ідіть услід за Мною, — і зроблю́, що станете ви ловця́ми людей“. 18І зараз вони свого не́вода кинули, — та й пішли вслід за Ним. 19А коли недалеко прийшов, то побачив Він Якова Зеведе́євого та брата його Івана, що й вони в чо́вні не́вода ла́годили. 20І зараз покликав Він їх. І вони залишили батька свого Зеведе́я в чо́вні з робі́тниками, — і пішли вслід за Ним.

Перші чуда в Капернаумі

21І приходять вони в Капернау́м. І негайно в суботу ввійшов Він у синагогу, і навчати зачав. 22І дивувались науці Його, бо навчав Він їх, як можновла́дний, а не як ті книжники. 23І зараз у їхній синагозі знайшовся один чоловік, що мав духа нечистого, і він закричав, 24і сказав: „Що́ Тобі до нас, Ісусе Назаряни́не? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто́ Ти, — Божий Святий“. 25Ісус же йому заказав: „Замовчи, і вийди з нього!“ 26І затряс дух нечистий того, і, скрикнувши голосом гучни́м, вийшов із нього. 27І жахну́лися всі, — аж питали вони один о́дного, кажучи: „Що це таке? Нова наука із потугою! Навіть ду́хам нечистим наказує Він, — і вони Його слухають“. 28І чутка про Нього пішла хвилі тієї по всій Галіле́йській країні. 29І вийшли вони із синагоги неба́вом, і прийшли з Яковом та Іваном до дому Си́монового й Андрієвого. 30А те́ща Си́монова лежала в гаря́чці; і зараз сказали про неї Йому. 31І Він підійшов і підвів її, узявши за руку, — і гаря́чка покинула ту, — і вона зачала́ прислуго́вувати їм. 32А як вечір настав, коли сонце зайшло, то стали прино́сити до Нього недужих усіх та біснува́тих. 33І все місто зібралося перед двери́ма. 34І Він уздоро́вив багатьох, на різні хвороби недужих, і багатьох де́монів повиганяв. А демонам не дозволяв Він казати, що знають Його.

Проповідь по Галілеї

35А над ранком, як дуже ще темно було́, уставши, Він вийшов і пішов у місце самі́тне, і там молився. 36А Си́мон та ті, що були з ним, поспішили за Ним. 37І, знайшовши Його, вони кажуть Йому: „Усі шукають Тебе“. 38А Він промовляє до них: „Ходім в інше місце, до сіл та око́лишніх міст, щоб і там проповідувати, бо на те Я прийшов“. 39І пішов, і проповідував в їхніх синаго́гах по всій Галілеї. І демонів Він виганяв.

Уздоро́влення слабо́го на проказу

40І приходить до Нього прокаже́ний, благає Його, і на коліна впадає та й каже Йому: „Коли хочеш, — Ти можеш очи́стити мене!“ 41І змилосе́рдився Він, — простяг руку Свою, і доторкнувся до нього, та й каже йому: „Хо́чу, — будь чистий!“ 42І проказа зійшла з нього хвилі тієї, — і чистим він став. 43А Він, погрози́вши йому, зараз вислав його, 44і йому́ наказав: „Гляди, — не оповіда́й нічо́го ніко́му. Але йди, покажися священикові, і принеси за своє очи́щення, що Мойсей заповів, їм на свідо́цтво“. 45А він, вийшовши, став багато оповіда́ти й говори́ти про поді́ю, так що Він не міг явно ввійти вже до міста, але перебува́в віддалік по самі́тних місцях. І схо́дилися звідусюди до Нього.